додержувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
додержуватися — уюся, уєшся, недок., доде/ржатися, жуся, жишся, док. 1) Не зникати, не втрачатися, зберігатися до певного строку. 2) Витримувати що небудь, перев. до якогось часу. 3) перен. Те саме, що додержувати 2). 4) тільки недок. Пас. до додержувати … Український тлумачний словник
додержати — див. додержувати … Український тлумачний словник
додержування — я, с. Дія за знач. додержувати і додержуватися … Український тлумачний словник
присяга — и, ж. Урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов язань, клятва вірності якій небудь справі. || Урочиста обіцянка, часто підкріплена згадуванням чогось дорогого, священного для того, хто обіцяє. || Запевнення у правдивості сказаного, у… … Український тлумачний словник
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
порушувати — I = порушити 1) (що чинити щось усупереч наказові, законові, традиції тощо; не додержувати слова, обіцянки), переступати, переступити, відступати, відступити (від чого), ламати 2) (лад, тишу, спокій), розбивати, розбити, розтинати, розітнути,… … Словник синонімів української мови
присяга — (урочиста, перев. офіційна обіцянка додержувати якихось зобов язань, вірности комусь / чомусь), присягання, обітниця; божба (іменем Бога) Пор. обіцянка … Словник синонімів української мови